Книга пам’яті Юрія Кравченка

П’ять років тому, 4 березня 2005 р., загинув Юрій Кравченко. 5 березня цього року йому виповнилося б 59 років. Смерть міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка викликала чимало запитань у родичів і близьких та друзів загиблого. До п’ятої річниці загибелі Юрія Кравченка вийшла в світ книга його вдови Тетяни Петрівни «Честь і гордість». «Ми розповіли про все життя мого чоловіка. Від дитинства і до смерті».

16 березня 2010 року в Кіровоградському юридичному інституті ХНУВС відбулася презентація нової книги Тетяни Кравченко «Честь і гордість», присвяченої цій відомій і непересічній особистості. Присутні на зустрічі Начальник навчального закладу Валерій Пєтков, керівник УМВС в області Василь Плавюк, близький друг загиблого Віктор Озерний підкреслили, що книга має всі шанси стати справжнім одкровенням для тих, хто не був знайомий з її героєм, довірившись стереотипам звинувачувальних характеристик, які нерідко звучали на адресу однієї з найбільш неординарних особистостей українського політикуму останніх років.

Книга, присвячена нашому землякові, складається з 14 розділів, у яких міститься інформація про життєвий шлях Юрія Кравченка, його роботу у Світловодську, Олександрії та Кіровограді, де він очолював органи внутрішніх справ; у Херсоні, де був головою облдержадміністрації, про найближчих друзів та колег. У ній розповідається також про справжню дружбу та зраду, про людей, які оточували Юрія Кравченка, про його людські достоїнства.

Окремий розділ присвячений загадковій смерті та подіям, які передували тому трагічному ранку.

Видання містить багато фотографій, на яких можна побачити різного Юрія Кравченка: і як міністра, і як керівника області, і як люблячого чоловіка та батька.

Книга розрахована на широке коло читачів. Тетяна Кравченко сподівається, що ті, хто її прочитають, по-новому відкриють для себе постать Юрія Кравченка.

Тетяна Кравченко каже: «Я не вірю у версію про самогубство. Тому сподіваюся, що за президента Януковича генеральна прокуратура об'єктивно розслідуватиме справу про смерть мого чоловіка».